*****
Що трапиться у майбутті
За літ, скажімо, сто
У нашому людськім житті?
Не зна того ніхто.
Лиш можна думати-гадать,
Припущення складать,
Як в цьому світі поживать
Люд буде, та сказать
Я можу, що все ж початки
Майбутнього того,
Що крізь прожитії роки
Життя мого, твого
Надійде, творимо всі ми
Вже нині повсякчас.
На те й звемося ми людьми
Усі і кожен з нас,
Людьми, в яких є ум, думки,
Душа та почуття,
Щоб втілювати залюбки
Ідеї у життя;
Ідеї ті, які до нас
Приходять в певну мить,
Аби, як прийде слушний час,
Могли ми їх здійснить
На благо людства в світі цім
Чи тих, хто біля нас
Живе, з ким ділимо ми в нім,
Дорогоцінний час;
Той час, який іде, мина,
А з ним – також життя,
Якому вже, усякий зна,
Не буде вороття.
Тому його слід цінувать,
Його усяку мить,
Часу не гаять, працювать,
Щоб гідне щось лишить.
Євген Ковальчук, 13. 05. 2020
ID:
979927
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 11.04.2023 20:43:24
© дата внесення змiн: 11.04.2023 20:43:24
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
