Що Бог спарував, людина нехай не розлучує
За мотивами
Євангелія від Марка.
Глава 10 вірш 1-12
У землю Юдейську Ісус перебра́вся
На той бік Йордану. В зорю завітав...
І знов перед юрбами люду постав
Й за звичаєм, ре́вно навчати їх взявся...
Відта́к підійшли фарисеї й спитали -
Хотілось їм дуже йому досадить :
- Чи може дружину свою відпустить
Той муж, що не хоче буть в шлюбі надалі?
Син Божий спокійно почав говорити:
- А що ж вам в законі Мойсей повелів ?
- Мойсей написати листа заповів,
Листа розводо́вого та й відпустити...
Тоді їм Ісус так промовив сердито:
- За жо́рстокосердя він вам написав,
Щоб вас вгомонити, цю заповідь склав!
А потім, задумавшись, тихо додав:
- З початку творіння - рук Божих це діло,
Створив чоловіком і жінкою їх,
Полишать вони найрідніших своїх
І стануть обоє одним лишень тілом...
Не буде вже двох, а одне тільки тіло,
Що Бог спарував ! - Ісус та́к проріка́є.
- То хай вже людина їх не́ розлучає !
Сказав і закінчив... Більш не́ гомоніли.
А вдома, про це, учні знову спитали,
То Він відповів : - Хто дружину відпустить,
А сам із другою учинить розпусту,
Той ско́їть пере́люб, що б Там не писали.
Коли ж чоловіка покине жона
І за грошовитого заміж ускочить,
А може справнішого в ліжку захоче
То вчинить пере́люб, в цім разі, вона !
28.09.2024 р.
Ілюстрація: Христос і фарисеї. Гравю́ра (друга половина XIX сторі́ччя), Франція.
Автор невідомий.
https://star-knigi.msk.ru/upload/iblock/78a/1005607486.jpg
