Пливи вперед за течією
Ріки свого життя,
Життя рікою отією,
Що плине в майбуття.
Пливи у штиль і непогоду,
Як хвилі б’ють в лице,
Тебе впровадивши в незгоду,
Та вір, скінчиться це.
Скінчиться та лиха незгода,
Що тільки біль несе,
І станеться така пригода,
Що втіху принесе.
Відбудеться така подія,
Що знищить всю напасть,
І світла справдиться надія –
Життя тобі надасть
Усі можливості для того,
Щоб ти вперед лиш плив
До щастя світлого, ясно́го,
Й до нього щоб доплив,
Здолавши всії перешкоди,
Позбувшися страху,
Що завдає тобі лиш шкоди
На власному шляху;
Шляху того, що ти торуєш
До щастячка свого,
Коли до нього ним прямуєш,
Аби таки його
Дістатися, його відчути
Душею й тілом всім,
Сенс власного життя збагнути
І світу, на якім
Родився, щоб не просто жити
Без жодної мети,
Щоб в нього перш, аніж лишити,
Корисне щось внести.
Євген Ковальчук, 17. 07. 2020
