Сонце миру й згоди скоро запалає
В нашій Україні, що в вогні палає
Нині, бо війна іде у ній жорстока.
Серце в грудях розриває жаль глибока
На шматки без краплі-крихти співчування,
Та невдовзі прийде мить її остання.
Скінчиться війна, яка у нас триває.
Сонце миру й згоди ясно запалає
Й буде кожного із нас так ніжно гріти,
Що життю ми будемо лише радіти,
Наче діти, ніби немовлята.
Крок за кроком ми йдемо до цього свята,
Мужньо борючись із ворогами тими,
Що прийшли до краю нашого з лихими
Помислами й намірами. Перемога
Буде нашою. У нас є сила, змога
Ворогів усіх своїх навік здолати.
Їх здолаємо. Недовго ще чекати.
Певні ми усі у тім, що їх здолаєм.
Ворогів своїх ми вже перемагаєм.
Сонце миру й згоди вже не за горами.
Скоро будемо із ним усі ми з вами.
Буде лагідно воно нас зігрівати,
А також із перемогою вітати
Так, як ми товариша, сестру і брата…
І не буде більше супостата-ката
В нашій Україні – рідній Батьківщині.
Сонце миру й згоди кожній в ній людині
Буде ясно сяти й ніжно зігрівати,
Доки буде в грудях серце стукотати.
Євген Ковальчук, 23. 05. 2022
