Як тільки сходить сніг весною,
Пробуджуються до життя
Дерева з білою корою,
Які ростуть у цих місцях.
Вони – прикраса наших парків,
Узлісь, полів, і вулиць сіл.
Стрункі, гнучкі і дуже гарні
Ростуть берези майже скрізь.
Весна ще не запанувала,
А під корою вже біжать
Цілющі соки ароматні,
Щоб крону ними напувать.
Це гарне дерево проснулось
До зустрічі тепла весни, –
Бруньки малесенькі набухли,
Розкрилися в клейкі листки.
Обожнюю берези запах
Опісля запахів зими,
Адже це справжні аромати
Пробудження життя весни.
Спочатку ці листки маленькі
І схожі трохи на серця
Стають все більші й в зелененьке
Вдягають білі деревця.
Стоять дерева білокорі
В зелених шатах запашних,
Весняні вішають оздоби, –
Сережки на гілках тонких.
Береза біла – найгарніша,
Як юна дівчина – тонка,
Одягнена в сліпучо-біле
Вбрання, лиш зрідка в чорний крап.
А зверху макінтош зелений,
Сережки на гіллі висять.
Берізки, крім краси своєї,
Живильний точать аромат.
Я насолоджуюсь красою,
Берізку білу бережу,
Щороку радуюсь весною,
Як бачу постать цю струнку.
Красуня у сережках довгих
Дарує свіжий аромат,
Живильного дає напою,
Зміцнити щоб здоров’я нам.
25.06.2016
КРАСИВО!
