Як скоро нашу рахувати будем перемогу?
Хто скаже справжню ціль, ціну війни?
Життя втрачають друзі кожен день і змогу
Побачити як виростуть їх дочки та сини
Звелись занадто височенні помсти стіни
І кожен день добавить нового в вогонь
На боротьбу не маємо ми майже сили
Кричить товариш, - ще одну гранату кинь
Та кожна мить мов розриває нас, тривожить
Встигаєш лиш оглянутись чи поряд є живі
Снаряд ворожий розривається і множить
Всі відчуття твого життя, поки лежиш в траві
І всі говорять, будем до кінця боротись
Не віддамо ні клаптика землі ми московитам
Але ніхто не хоче йти й за зброю братись
Комфортно на дивані набирати кілограм
І хто не втратив у війні за волю ще нічого
Життя дітей та рідних, душу не спасав
Не відчував біль смерті, ще не згадав святого
Той права на слова про перемогу і не мав
Як подолати те, чого не хоче влада подолати
Як бути вірним ідеалам, коли продано усе
Зрадливі люди звикли владу у руках тримати
А перед нами море дронів знову смерть несе
Та лиш тоді, коли в війні вже кожен втратить
Себе частину, та з дивана встане поминати
Він пафосно не схоче знов в ефірі гадить
Війни не схоче, бо не стане вже для кого красти
02.11.2023 (Яресько Я.М).
