ПОСПІШАЄ ВЕЛИКИЙ СУД!
Чи Правий Суд на Світі є?
Бо ж, пращури за що вмирали,
За що отую кров святу
Сини нещадно проливали?
І лиють щедро, знов і знов.
Чи щоби упирі раділи?
Аби чужинці на кістках
Собі маєтки городили?
Така от панщина у нас!
Останній син лишень загине,
Як вівці владні , вража кров,
Знов роздиратимуть країну
Собі припишуть всі звання...
"Учасниками перемоги "себе назвуть!
А ледь живу, Матусю твою,
Край дороги, затопчуть
Разом із дитям!
Аби не виріс, та не скинув,
Твій син,козацький
Отого щура..та щеня
Що чавлять рідну Україну..
Одне тобі іще скажу.
Чи прошепочу, - щоби знали:
Що про безсмертя душ щурячих
Ніде в пророцтвах не писали!
Нема безсмертя для щурів
Тому й казяться щохвилини.
Бо відчувають:
Нині Час -
Останньої для них години!
Прощання Суд не визнає
Правдива ж кара більш сувора
За все отримають в свій час
Нащадки: Троцкого, Берії, Єжова...!
Ан. БУК-СТЕФКО