Пливуть повільно в небі сірі хмари,
І чути гуркіт грому із усіх кінців,
Пташки в саду між листям поховались,
Не цвірінчать, сидять тихенько горобці.
Не відчувається, не видно вітру,
Як в лазні парить і задуха через край.
Як важко дихати таким повітрям!
Завмерло листячко і не шепоче гай…
Блакить усю закрили сірі хмари.
Вдивляюся у їх легкий повільний плин
І сторінки душі перегортаю,
Будую мріями палаци із хмарин.
Вдихаючи розжарене повітря
І терпкість неповторних і прекрасних днів,
Закохуюся в хмари ще сильніше,
В небесної блакиті таємничий світ.
07.08.2017
