Я була в тій кімнаті, де серце твоє зупинилось.
Мої спогади свіжі, й нічого, на жаль, не змінять...
Розкажи мені, ба, що в ніч останню снилось,
І чи в земне життя на небі вірять?
Я була на могилі, прикрашеній рясно вінками.
Мої рани дощем стукають янголам в шибку.
Помовчи-но зі мною востаннє, ба,
Не обривай між нами нитку!..
Я була у тій хаті, де ніхто не відкриє двері.
Мої сльози солоні стікають зрадливо обличчям.
Приготуй вечерю, рідна моя ба,
Не поспішай іти у потойбіччя!..
Я була в тій кімнаті, де серце твоє зупинилось.
Мої спогади свіжі, й нічого, на жаль, не змінять...
Анастасія ЯНІНА
