*****
Що буде, я не знаю
Так, як ніхто із нас,
Однак надію маю,
Що прийде світлий час
До кожної людини,
Яка на світі цім
Щоднини, щогодини
Живе із тим усім,
Що бачить, відчуває
На дотик і на смак,
На запах, що чуває,
Аби прожити всмак
Життя, що їй нада́не
В минулому, як дар,
Щоб в ньому все жадане
Без сутичок і чвар
Здійснити, досягнути,
Щоб протягом життя
Щомить щасливим бути,
Лиш світлі почуття
Тримаючи у серці,
А темним більш повік
Не відчиняти дверці
Його, аж доки вік
Не скінчиться навіки,
Коли життя мине,
Що поки, наче ріки,
Тече. Воно ж одне
Лиш в кожної людини.
Інакшого нема.
І думати щоднини
Всім нам про це дарма.
Отож берімо з нього
Лиш те, із чим щомить,
Впродовж життя усього
Бажаємо ми жить.
Євген Ковальчук, 28. 02. 2021
