* * *
Фантастичне відлуння йде позасвідомо,
мабуть намертво в пам'яті серця зав'яз
голос теплий і чистий, до болю знайомий,
й привертає ночами сердечністю фраз.
Ніжні вірші і усмішки, мрії в альбомах
надихають на думку нового рядка.
Причаїлось в душі десь словечко вагоме,
це для слуху, коротке і миле: «Чекай».
Там, на просторах Всесвіту звуків і жестів,
ти шепнеш ненавмисно: «небавом прийду»…
Вочевидь, між рядками народжених текстів
присудив Бог побачення в райськім саду.
