Торкнись рукою прямо серця,
Мого, своїм - також... Щоб ожило,
Знайди у ньому джерело уперте,
Щоб билось й вихід правильний знайшло.
Торкнись думками мрій нещасних,
Щоб гріли і плекали радість у тобі.
Знайди те свіло тепле і прекрасне,
Яке жевріє, але світиться завжди.
Поринь у спогади як в темну пляму,
Яка утягує у себе все і більше того,
В якій химерний час ніколи сам незнає,
Куди іти і як, дозволено для нього.
Заглянувши туди, блукають вічність,
Усі, хто очі привідкрив у темноті,
Казали ж бо: "Глядіть не оберніться,
Бо окам'янієте з гріхом таким же у собі!"
Я знаю, ти знайдеш там вірний вихід,
Я знаю, бо я сили дам натхненної тобі,
Дивись, лише торкнися серця примхи,
Якої в одиночку неможливо обійти.
Торкнись рукою прямо серця,
Мого, своїм - також... Щоб ожило,
Знайти в пітьмі броньовані ті двері,
Які б звільнили від колючого вінка його....