Піду в степи, розхристані вітрами,
ввійду, як в море, хвилясті ковилі,
ступаючи, по первородній землі
і падаючи в обійми її.
Лежатиму розп'ята
в одне ціле зливаючись,
дух вдихаючи, енергію вбираючи
Матінки Землі і природи їі.
Просякнута силою
сонця і трав, всього Всесвіту,
наділена Господнім даром зцілення,
Святою його Любов'ю
до всього, що Він сотворив,
Я повернусь в твої обійми
і по краплі його силу і любов віддам
та жагу до життя тобі передам,
коханому і єдиному,
милому і вірному
на здоров'я для продовження
козацького роду, так потрібного для Вкраїни.
