Зажурена, закохана у мрію,
Думками ти закутана в надію.
У спогаді шукаєш свогє щастя,
А він тобі приносить лиш нещастя.
А може, що ми розумієм?
Можливо ти закохана не в мрію.
І це тобі приносить більше щастя,
А ми говоримо що це нещастя.
А що ви знаєте про те нещастя?
І всі бажаєте лиш щастя, щастя!
Навіщо мені щастя, то чуже?
У мене своє щастя, буде й є!
Ви всі мені даруєте кусочки щастя,
Та ні! Лишіть собі своє нещастя.
Нетреба більш мене оберігати,
Й ви незаставите мене літати!
У кожно є доля непроста,
Покручена, терниста, зла.
Й веде вона усіх до щастя,
Хоч деколи неоминає і нещастя.
Доріжка та, веде нас до поляни квітів,
А там, вже буде хтось давно сидіти.
Тоді зустрінимся ми з своїм щастям,
Й навік забудем то нещастя!