Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Любов Іванова: ВІТАННЯ З 60-ЛІТНІМ ЮВІЛЕЄМ СЕСТРИЧЦІ… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталі Косенко - Пурик, 04.03.2020 - 06:33
Які душевні та зворушливі рядочки, наповнені такою любов"ю та теплотою. Любочко, Вашій сестричці пощастило мати таку чудову сестричку.
Любов Іванова відповів на коментар Наталі Косенко - Пурик, 06.03.2020 - 10:18
Безмежно вдячна, Наталі. Тепер наша сестричка має крім мене - ще 3 сестри та брата. Ось така дружна родина тепер у нас.
Любов Іванова відповів на коментар Наташа Марос, 01.12.2017 - 14:53
Ця сестричка знайшла нас у 2003 році. Народилася у тому ж селі, що і всі ми (нас п"ятеро: брат і ми -4 сестрички). А вона є донькою нашого батька, багато років ми про неї нічого не знали. Завдячуючи долі і її донечці, яка зайнялась пошуками нас, ми 14 років, як прийняли її у нашу велику і дуже дружну родину. Шкода, що вона зараз живе на території, не підконтрольній Україні, ми не можемо до неї поїхати, а воне поки не їде до нас, бо все це не так просто... Але вона наша кровиночка ріднесенька і дуже любима нами.. А вже як ми любимі нею, то і не передати... Стільки років була одна.. а тут знайшлись брат і 4 сестри!!
Наташа Марос відповів на коментар Любов Іванова, 01.12.2017 - 15:00
Ой, Любочко... мороз по шкірі... !!! Як то їй добре влитися в дружню родину рідних людей... Щасти вам усім!!! Збентежена я... слів немає, та хай вам буде комфортно всім - це щастя!!! Любов Іванова відповів на коментар Наташа Марос, 01.12.2017 - 15:39
Колись і ми дивувалися таким цікавим долям.. А тут... у нас сталося.. А якби розповісти про нашу зустріч, то це книгу можна написати... Вона залишилась сиротою у 4 роки 10 місяців... з старенькою бабусею. Бабуся померла, як Тоні було 16 років. От тоді її взяв заміж Володя з Маріуполя.. забрав її туди і майже 40 років вона не була на рідній землі.. на могилках мами і бабусі.. Коли приїхала до нас вперше, ми повезли її у село, де ми всі і народились.. побували на могилках.. Тепер доглядаємо і за ними, бо вона далеко... приїздила раніше двічі на рік.. весною - на проводи, та восени на день народження брата - 7 листопада, це дата нашої першої зустрічі у 2003 році.. Це надзвичайно хвилююча історія, я завжди плачу, як комусь розповідаю.. Коли ми на пероні у Вінниці її зустрічали, страшно хвилювалися, як ми її впізнаємо, тоді ж мобільного зв"язку ще не було... Але коли вона вийшла з вагону і всі пасажири разом з провідницею її проводжали, то ми остовпіли, вона всі 20 годин дороги з Маріуполя до Вінниці плакала і розповідала людям, куди їде.. Її донька (наша племінниця так і живе у Маріуполі, а Тоня - у селі між Маріуполем і Новоазовськом ... нажаль, територія непризнаної ДНР.
Наташа Марос відповів на коментар Любов Іванова, 01.12.2017 - 16:42
Нехай усе буде на добро, бо всі ви того варті!!!
Валентина Ланевич, 06.06.2010 - 08:36
Чудовий вірш.Всього самого найкращого Вашій іменинниці і всій її родині.
Любов Іванова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Будьте и Вы счастливы и благословенны!!!
Любов Іванова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую !! Ось і ви побували на ювілейному святі нашої найстаршенької снстрички, яка мешкає поблизу м. Маріупіль.. Аби ви ще знали, яка історія нашого сестринства? Антоніна - наша сестричка по батькові, але народжена позашлюбно. Вона нас знайшла через 37 років у листопаді 2003р. Ми лишень пам"ятали, що люди говорили, ніби вона наша сестра. Після смерті її матусі вона поїхала з села у свої 16 років і більше про неї ніхто нічого не знав. Тепер нас стало шестеро і ми щасливі..
Любов Іванова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую !! Ось і ви побували на ювілейному святі нашої найстаршенької снстрички, яка мешкає поблизу м. Маріупіль.. Аби ви ще знали, яка історія нашого сестринства? Антоніна - наша сестричка по батькові, але народжена позашлюбно. Вона нас знайшла через 37 років у листопаді 2003р. Ми лишень пам"ятали, що люди говорили, ніби вона наша сестра. Після смерті її матусі вона поїхала з села у свої 16 років і більше про неї ніхто нічого не знав. Тепер нас стало шестеро і ми щасливі..
|
|
|