Від правди
тікаю
чи
спокою ради
незнаю
малюю
тебе
витираю
чи
небо
шукаю
під твоїми
слідами
мій світ
нестабільний
втрачаю
чи
розум
зникає
поволі
читаю
чи
з гладі
руками
Його лиш
розписані
ноти
звідки знаєш
де пяно
чи
протримаєш
форте
хто ти?...
ти
симфонія
9
Людвиг Ван...
знав
що пише
голос неба
на криші
мого божевілля
перелякане
серце
глибиною
твоєю
надто близько
до сонця
чи
утримають крила
ту Ікарову
мрію
відчувати
найглибше
горіти
у попіл
по драбині
задовго
час вже
змінює колір
божевілля
не слухати
і не знати
за дверима
тримаю
чи
серце
тікати
у розум
щоби лиш
не впасти
ти
ти
ти
ти єдине і
справжнє
Боже соло
безсоння
крок вперед
з підвіконня
моє замкнене
коло
відчувати і жити
все є ти
ти...... любити .
