Ти так багато пережила,
Неволю, голод і війну,
Радянська влада ще й побила,
Неначе скликав хтось біду.
І сторія твоя велична,і подвиги твоїх мужів,
Але війна тобі привична,
Бо на тобі було боїв,
Неначе зірок в небі яснім,
Неначе в джерелі води,
І смерть закрила сонце красне
На довгі, пагубні віки,
Але ти встала, взявши зброю
Боролася ти до кіня,
І повернувши свою волю
Ти знову почала життя...
Але як жити? Коли в тебе
Народ тікає хто куди,
А можновладці розкрадають,
Твої останії скарби
Вкраїно люба, мила ненько,
Тебе ж бо Бог не обділив,
Свята земля, привітні люди,
Христос для тебе все зробив.
Коли ж бо встанеш ти на ноги,
Цього чекаю все життя...
Я все зроблю, на все готовий
Щоб ти дійшла вже до пуття!
