Я в дитинстві захована...
У дитинстві сховалась навіки...
Білим громом налякана
Заховалась в густім спориші...
Сріблом-сяйвом гаптована
Зеленаво-блакитная стрічка
Моїх кіс, що заплуталась
В гомінкім комиші.
Я в дитинстві і в юності...
Завше буду для тебе тим світом,
Де балакали хмари
У небі, неначе живі,
Де шукає Русалочка
Золотого гарячого літа,
Де сховали цвіт-папороть
Широкі мої береги.
Я у мрії і спогаді...
У думках твоїх хвильки хлюпочуть
І ведуть в край дитинства,
В країну чарівних дощів.
Де під кожним камінчиком
Гномик хатку зробив й всьому світу
В ночі зоряні носить барвистії казочки-сни.
Я назавжди залишуся...
Ув'язніть ви мене хоч під землю
І зрівняйте горбисті зелені мої береги.
Я назавжди залишуся
В мрії, спогаді, думці і серці...
Край дитинства і юності
вічно житиме в твоїй душі...