Твоїх долонь тепло зігріє мої руки,
Ти обіймаєш так, як сонце тихий гай..
Без тебе замерзаю в час розлуки,
Без тебе помираю, так і знай.
Твої уста солодкі, наче з медом,
Який ось щойно з пасіки взяла.
Ти знаєш, милий, кращого й не треба,
З тобою ж тільки щастя досягла.
А очі ці, вони такі глибокі:
Загадка в них, привабливість п’янка.
Бо ж інколи бувають і жорстокі,
Частіше ж добрі й щирі, знаю я.
Коли смієшся, нібито світає,
Як засумуєш - темрява навкруг.
Тебе моє серденько лиш кохає,
А для душі ти є й надійний друг.