Раз гуляли собі містом
Батько з малим сином,
А з-за рогу як вискочить
Дорога машина.
-От дебіл,-говорить батько,-
Дивись,як літає.
Має цілу купу грошей,
Нас не помічає.
Їде,мабуть,в казино
Із своєї вілли,
П’є там віскі і вино.
От живуть дебіли!
Як захоче-сяде в яхту
Та й пливе по морю,
Чи лежить десь на Гаваях
І не знає горя.
Та й живе,мабуть,у замку,
Не в тісній квартирі.
Є куди йому поставить
Тренажер і гирі.
Отакі ось «мудрі» речі
Він казав малому.
Повернулися надвечір
Стомлені додому.
На порозі стріла ненька:
-Ну як погуляли?
Що тобі,моє серденько,
Більш запам’яталось?
-Я брехать тобі не смію,-
Мовив хлопчик сміло,-
Є тепер у мене мрія:
Хочу буть дебілом.
