Любові трохи,кілька ніжних слів
Мені подарувала на прощання.
Себе украла з моїх снів,
Залишивши лише страждання.
Знайомі підказали,де тебе знайти,
А там сказали,що шукати марно.
Надходила весна,розтанули сніги,
Та небо зоставалось хмарним.
І от,коли яскраві промінці зирнули у вікно,
Я тінь твою побачив ненароком.
Застуджену самотністю давно
Поїв тебе я березовим соком.