З метою спинити жирафу
З’явився у світ чоловік, зупиняє що поглядом потяг,
І бідні сусіди втрачали свідомість надовго і потім.
А поряд старий архітектор
(любив колупатися в носі)
Розроблював план тої вулиці, має де статись жирафа.
Й людина, що любить шукати планети
Назвала сприятливий час, щоб знайти ті світила,
Безхмарною темною ніччю.
Умови всі склалися майже водночас
Та лиш сонце сіло,
Жирафа прийшов з головою, на довгій засаленій шиї.
Прийшов, щоб поглянути в очі людей,
Що ховаються завжди від нього,
І почав він сувати ту голову в вікна, хитаючи штори.
Коли б він дістався кімнати,
Напевне, скоріш, облизав би шпалери,
Коли б він пішов, то мужик, що спинив колись потяг,
Стояв би без діла в чоботях...
Й жалкував архітектор,
Втираючи цеглою ніс, адже в носі був спис,
Й жирафа тікав, залишаючи себе на сміх,
А вночі падав сніг…
СПОДОБАВСЯ
