«Не знають наші любі жіночки,
Що бачать в них закохані мужчини
Не туфлі, блузи, сукні, сорочки,
А те, що відчувається під ними» -
Віталій Іваненко зі зібрки «Усмішки».
Жіночий одяг
Спроможне сонце Жінку роздягнути,
А одягають: табу моралі й догми,
Так часто важко їх суть збагнути.
Одежа жінки – три крапки й коми, коми…
Їй так потрібна паранджа і теж хіджаб
В тропічнім кліматі арабів й інших.
Коліна криті, спідниця аж до п’ят
У православнім стані табу, мов вічних.
Палало полум’я – жіноче тіло й хмиз,
Бо жінка в ворота пекла призведе.
І навіть Будда поставив жінку теж униз
Драбини, що в рай просвітлений веде.
Та скільки ще релігій-філософій
Вдягали жінку із п’ят по верхню чакру?
Роздягнем жінку, лібідо там і софі.
І за красу жінок піднімем чарку!
19.07. 13.55. кафе «Старе місто».
Тонко. Майстерно сказано.
