Думала півночі.
Інших пів - молилась.
Перший промінь світла -
В місяць жовтий влився.
І палав світанок,
Думи світ закрили,
І не бачу руки.
І не бачу крила.
Чи ми так ослабли?
Чи нам йти несила?
Хай мені тривога
Коси покосила,
Буду йти до згасу,
Інших теж вестиму.
Поможи, коханий,
жити до загину.
Думала, півночі,
Інших пів - гадала,
Чи чесне серденько
В груди доля вклала?
Намір чи мій чистий?
Чи прості закони?
Ми не знали, дикі,
Скоби чи заслони...
Все спалили зором,
Тілом все гасили.
Потім я тікала,
І ніхто не скаржив,
Мої темні сили...
Думаю півночі.
Інші пів - поплачу...
Дай же, Боже, щастя...
Дарма те, що втрачу...