Вона сиділа в їхньому кафе. Перед нею стояла філіжанка вже давноохололої кави і лежав мобільний телефон. Вона дивилась у вікно і нічого не бачила... Вона чекала його... Довгих дві години...Довгих як вічність... Чекала і сподівалась - ось ще мить і він зайде у двері... А він не прийшов... Він не відповідає на дзвінки, він просто виключив телефон...Він ж знав, як важко їй вирватись до нього... І не прийшов... У нього свої проблеми... А вона?.. Вона втомилась все розуміти і шукати виправдання. Вона - ЖІНКА і хоче, щоб її розуміли і лічили хвилини до зустрічі з нею! Знає, завтра він подзвонить і знову щось придумає ... Але це буде завтра... Як же вона втомилась від того завтра!
Це буде завтра, а як же сьогодні, як пережити самотню холодну ніч, ніч сліз і очікування виправдань, які можливо знову подарують віру в те, що мене ще кохають...
Рижулька відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Знає, що все буде добре, але чомусь від цього не легше і серце менше не болить!
Дуже болюче чекати, коли ти знаєш, що чекати нема на що...
