Вона вийшла нізвідки
Така відчайдушно шалена
Ховала в душі відкритки
На неї звалилось небо
Шукала утіхи щастя
Притуплена своїм горем
Вона уже не віддасться
Розбита,скалічена болем
Засушить твої квіти
Ніколи ії не забуде
Сидітиме собі тихо
Писатиме про відлюдне
Вона любила сонце
І небо,усипані зорі
Чекати чогось приємно
Проходить так мимоволі
І знову іде нізвідки
Така впевнена в собі
Розбиті в душі шибки
І вкладені кольорові