Пам*яті Л. С.
Отак.. Ти був і вже нема..
Не вірю.. Плачу.. Але відпускаю..
Залишив нас у світі Зла
Й сам Ангелом в небі літаєш..
Таких, як Ти – я не знайду,
Бо Ти був вільний, особливий..
Хоч знаю: в морок як ввійду
В мені боротись будуть сили..
Нестримний, щирий..і смішний,
Ти знав лиш драйв – любов дороги..
Став сон, без сумніву, пустий –
Ми схОдим всіх церкОв пороги..
Де правда?! Ти ж лиш випускник!!
Тобі ж ще жить й життю радіти!!
А Ти в труні.. Ти так притих
В морі болючих мертвих квітів..
За кров, всю випиту Твою..
За муки, що зазнав до скону..
Я небо й янголів молю:
Пройди щасливо путь нагору..
Ти в нашій пам*яті живий..
Спогад про Тебе буде жити:
Як прикидався, ніби злий,
А ще секунда – й сміх твій чути..
Любов у серці не згаса..
В слова всю біль не перелити..
Ти так любив «її» й життя..
І друзів так хотів зігріти..
Величні є серце й душа
Твої, але і їм було несила
Знести всю біль, тягар гріха, -
Серце погасло..й уже не загоріло..
