Люблю – кажу це слово кожний день!
Люблю тебе, свою матусю.
Люблю себе, наскільки слово це гучне
Порине в світ великої любові.
Не знаю, люблю, чи все це спогад?
Який закінчиться в секунду цю гучну.
Але не втихне слово, яке дарує нам кохання
Коханим будь й завжди люби себе
Воно приходить , але ти не знаєш.
Не бачиш, не чуєш тільки відчуваєш.
І в серці іскорка палає,
Коли кохання бачить, чує, знає.
Але і іскорка горіти вічно може
А може згаснути у перший день
Слід берегти її як своє око,
Яким побачиш ніжний погляд свій.
Тримай її, так сильно своїми руками.
І не пусти бо полетить, як попілець
У небі синьому кружляти буде довго,
Бо відпустив ти пташку свою золоту.
