Ніч. Ранок. День. Я тебе чекаю.
Твій зелений чай холоне, де ти я не знаю.
Скажи мені, де ти забарився?
Невже ти зі своєю долею ще не змирився.
Прийди до мене, чекаю тебе в сні,
Пригадай, як ми зустрічали сонце в зеніті.
Як з тобою в досвіта кохалися,
Од цього світу на небо одірвалися.
А скільки в нас було ще незайманих доріг,
Ми все перебороли, все завоювали.
Ти ж сьогодні до мене прийти міг,
І ми знову б з тобою в небесах літали.
Та ти я знаю не прийдеш, хоч як чекаю,
Світ за очі від мене біжиш,
Бо не віриш, що кохаєш.
А я, на жаль, це добре знаю.
Продавай свою душу дияволу, давай.
Хочеш мене покарати, карай.
Та Ніч. Ранок. День. Я чекаю.
Ти прийдеш, бо кохаєш, я знаю!