поздравляю, мой лучший жалко-что-только-друг,
мы сумели бы выжить при
ядерной зиме, равной силе четырехсот разлук,
в кислоте, от которой белые волдыри;
ужас только в том, что черти смыкают круг,
что мне исполняется двадцать три,
и какой глядит на меня снаружи -
такой же сидит внутри.
а в соревнованиях по тотальному одиночеству
мы бы разделили с тобой
гран-при...
(В.Полозкова "Мой великий кардиотерапевт"
Мені виповнюється двадцять три.
Укотре зеленіють липи.
У серці, далебі, все ж ти.
Час стусанами жене стиха.
Колише вітер ніжно віти.
Шепоче про прийдешній день.
Можливо, подаруєш квіти...?
Мені ж би погляду лишень...
... шепоче цвіт вишень на вушко заповіти.
"Orevuar" - шепоче день.
Тюльпанами опали квіти.
І в кронах зелені дерев конає вітер...
Догорає день.
Мені немає, де себе подіти....
***
Мій милий друже, жаль,що тільки ти
Розгледіти не зміг у серці тугу.
І я тобі, шкода, що лиш як другу
Цілунок шлю, неначе той огень.
Він запалити може навіть хугу,
Вдягти на палець вогняний перст'ень...
***
Молюся я: "О,лиш би одягали мрії переможців лати!
А ми з тобою вчилися терпіти й пробачати".
Я буду вічність, та усе ж кохати.
З тобою перепони всі долати, та...
У самотність звикли грати...
Пробач мені, я просто хочу знати,
Чого чекати, в двадцять три чекати?
.... не мовби душа в нього над вушком шипоче і питає скіки ще їй чекати 
