Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: КРАПЛІ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Діана Сушко, 17.04.2012 - 02:02
"але ніхто не кається…" - щира правда, на жаль.. Чудово написано, як завше!!! Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Діаночко, дякую Вам! всьому свій час...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую... приємно чути од Вас таке слово
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
свого часу... все станеться вчасно... бо ми -- кожен з нас, як вірші, якы Бог створив у натхненні... і любить нас, кожного! як ми любимо свої вырші -- усі разом і кожного окремо... правда ж?..дякую Вам за візит... Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, пане морський лев! до речі, маю симпатії постійні до одного з ваших "родичів" лев"ячих -- "Білий лев" зветься (львівське..)
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
і не випадково ж Ви додали до слів ваших славних гілочку конвалії! давній засіб від сердечних бід всілякий... а ще біла лілія -- проста, наша, пахуча... дякую Вам щиро! і конвалію так! люблю...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...як молоток Ноїв?.. дякую, люба пані Вірочко... слова Ваші для серця мого справді таки цілющі... Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
покаяння -- акт свободи волі. людина може критично оцінити свої вчинки (думки, прагнення)і дійти висновку, що в чомусь помилялася і більше так не буде чинити ніколи -- от і відчує радість покаяння... Тут Ной не до потопу (історія Старозавітна), а до нагадування -- пропозиція подивитися на себе духовним зором, але без почуття непрощенного самозвинувачення... люблячий батько простить і допоможе дитині, яка усвідомила помилки свої і хоче їх позбутися (блудний син, до прикладу)... в позиціях моїх нема протиріч -- ми не раби, яких вчать колодою, ми діти, яких виховують терпеливою любов"ю і очікуванням, коли задумаємося і зрозуміємо... а Ной -- вчитися краще на чужих помилках, хоча то не наша історія...Будем прощЕні, усвідомивши власні промахи і ставши на стежку до Світла... все залежить од нас самих, про це й нагадує мій тут Ной... дякую, пане Ігорю, за увагу Вашу доброзичливу приємно говорити з Вами завжди... gala.vita, 03.04.2012 - 08:20
ух, як красиво! і філософія, і ніжність, і надія на оновлення... і розпач: "але ніхто не кається…" дуже сподобалось! і ритм і якась чарівна внутрішня рима - звучання крапаючого часу... Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
саме так -- звучання крапаючого часу! Ви, пані gala.vitочко, БАЧИТЕ і пишете надзвичайно оригінально, тому такий відгук саме од Вас правдиво надихає на подальшу творчість. дякую Вам радісно і щиро бо це -- головне...
|
|
|