Години сховані за нами
І відчуття минулого стає,
Всим головним що стане поміж нами,
Цим головним залишиться усе.
Пітьма ховає таємниці ночі
І тільки сон залишиться тоді,
Він намагався відкривати очі,
Ранок настане і зникає все.
В мертвих садах ховалася надія,
Серед дерев ми вірили у те
Що є життя в руках тримавши мрію,
Не віривши що час все забере.
А небо синє хмарами затягне,
Яскраве сонце сховане від нас,
І рідне те що було поміж нами,
Таким чужим старанно зробить час.
Слова одні,а очі в них змінились
І бачив те,чого більше нема,
Для нас усіх лиш спогади лишились,
А тихо як в минуле линув час.