Зазвучало високо
Українське барокко,
І ця пісня над Києвом лине як птах.
Бо постала Країна
Із неволі й руїни,
Що нам болем щеміли в віках.
За десяток століть,
Був тут князь на столі,
Та ще дзвони на прю піднімали народ.
І насназі під стать,
Місто стало зростать,
Бо від степу беріг нас Дніпро.
І мужніла навколо
За міцним частоколом
Працьовитих слов'ян бережлива сім'я.
Вороги в дикім полі
Знали щоб свою долю,
Запозичили вікінгів горде ім’я.
Як хрестилася Русь,
То язичество хрусь,-
Дерев’яні боги по Дніпрі попливли,
Щоб розпрямилась стать,
Куполами дістать
Золотими і неба черпнуть синеви!
Та віки пропливали
Переважно в загравах,-
Не простили нас древні боги...
До усобиць кривавих
Половецькі навали:
В круговерті мінялись лише вороги.
І на нашу біду
Ще монгольську орду
Ми багатством своїх куполів притягли.
І ходили тоді
По крові, як воді,
Та не всі по руїнах лягли.
Із цієї руїни
Почалась Україна,
Бо на захід нам шлях довелося простать.
Завдяки таким змінам
Ми уже з Гедиміном
Показали ординцям і силу і стать.
Рани швидко ми гоїли
Між ляхами й литвою,
А надія,- наш Київ, зростав і зростав.
Та попри всі надміри
Помінять нашу віру,-
Він для віри оплотом ставав!
Не одним п’ятикнижжям,
А також Запоріжжям
Ще й козацькою славою Україна жила,
А ходили в походи
Ми на другі народи
Лиш щоб вільною наша країна була!
До науки швидкі
Затяли на віки:
Більш не треба нам віру мінять!
Нас простили боги,
Бо ми стійко змогли
І за себе в віках постоять.
І тепер величава
Українська держава
Від Карпат до степів простяглась.
Ми під проводом Києва
Всі таланти розкриємо,
Щоби мрія про щастя збулась!
09.2012
Відповідь на нечаяно видалений коментар автора Zazemlena : Я дуже Вам вдячний. Мені самому цей вірш подобається більше багатьох інших. Заземленність, я бачу, дуже корисна справа, значить ближче до Землі і, як Антей, черпати силу, щоб спочатку добре все бачити, а вже потім... Успіхів Вам! Героям слава!
