Хочу падати снігом на твої холодні долоні.
І на них просто танути, мабуть, за лічені миті.
Не люблю залишатись надовго у когось в полоні,
Та з тобою години і тижні - поняття розмиті.
Хочу бути зимою, яка зігріватиме руки
І яка доведе, що за осінь нітрохи не гірша.
Не такі вже й нестерпні тривалі тижневі розлуки.
І зима ця не зла, а вона просто все-таки інша.
Хочу казки, в яку зараз вірити так недоречно,
Більше див, сподівань й білосніжної дуже зими.
Навіть тим, що осінні в душі, інколи беззаперечно
Таки хочеться аж, щоб узимку казали вже "ми".