Кожен з Вас напевно знає, що таке «МАРШРУТКА»
Й як за часто вона з «відтам» з’являється «тутка»?
Особливо в ті моменти, коли треба махом…
Кому куди: на роботу, на базар, до свахи…
От і в мене, якось зранку, виникла потреба,
Та як потім виявилось, то страшна проблема!
Певно з добрих півгодини стою на зупинці!
А то зима, псячий холод, - відмерзли всі кінці!
Аж тут лізе «черепаха» - маршрутка кохана,
Та так помалу, гій би везла з яйцями Івана!
Під’їжджає трохи ближче, аж глип, - чисте чудо,
Як там мають ся вмістити із зупинки люди?!
Аж по швам тріщить маршрутка, стільки в ній народу.
Є надія, що як стане, трохи вийде люду.
Ай-я, де там?! Лізе далі, навіть ся не спинить!
А водій у бік зупинки навіть ся не дивить!
Тут вже чую ззаду мене хтось ся матюкає,
А з переду якась жінка кляне, проклинає!
Так вже всім нам ці маршрутки в печінки ся в’їли,
Але всі стоять, чекають – може щось над’їде?
Не минуло й хвилин двадцять, як їде наступна,
А у мене окрім пальців вже відмерзла й.., дупа!
То ще півбіди маршрутку оту дочекатись,
Гірша друга половина – у неї запхатись.
Особливо, коли ззаду чоловік десь з тридцять,
А з переду, трохи менше, десь напевно з двадцять.
І як тільки перед нами та маршрутка стала,
Та тридцятка, що позаду – вперед ся попхала!
Із маршрутки хоче вийти лиш одна людина.
Бідолаха так ся просить, аж пирскає слина.
Якась баба, що спереду зачала кричати:
- «Ти один, а нас багато й нас не подолати!»
Й ціла наша п’ятдесятка в маршрутку ся пхає,
Ну, а той, що на порозі, кричить-викрикає:
- «Люди добрі, майте совість, дайте най я злізу!»
П’ятдесятка преться в двері і ніхто не влізе.
А мене вже так стиснули, ноги так стоптали,
Мою сумку, що на плечах, геть чисто порвали!
Довго думали-гадали, як в маршрутку влізти,
Й кожен думав: «Як залізу, би було як злізти?»
Ну, а тото сиротятко, що в дверях стояло –
Перед водієм маршрутки на коліна впало.
Та й зачало скиглити: -«Панночку таксисте,
Випустіть в свої двері, бо ззаду вже тисне!»
А водій що мав робити, мусів ся змирити,
Бо з мороженим народом трудно говорити.
І як тільки таксист добрий відкрив свою браму,
О тоді все й почалося, не на жарт, на правду…
Першов пхнулась у маршрутку баба із торбами;
Якийсь шустрий прошмигнув між її ногами.
А одного так пихнули, що той впав на руки;
По руках йому пройшлися тої баби внуки.
Але довго не простояв у цікавій позі, -
Його пхнули зі словами: - «Не стій на дорозі!»
Через нього перескочила одна молодиця
Й ненароком наступила йому на мізинця.
Той з словами-матюками на ноги підвівся,
І, зціпивши зуби з болі – в штани обмочився.
До проходу підштовхнули бабу із баньками.
Баба баньки перед себе, робить крок ногами…
Ну, а так, як було слизько, то і баба впала
І всім своїм габаритом прохід блокувала.
Ясне діло баньки трісли й полились компоти,
А хтось крикнув із натовпу: - «Порвете колготи!»
А у відповідь почулось: «Колготи – дурниця!
Люди добрі, майте совість, - поверніть спідницю!»
Й дивлюсь, дійсно, лізе жінка через тоту бабу:
Без спідниці, в одних майтках ще й з ярличком ззаду!
А за нею, зовсім слідом, пре якийсь хлопака,
Пре й не видить, що стоїть, там де в баби…банка!
Ну нарешті спільним тиском й ту бабу запхали.
Ледве двері ся закрили. Але ж ми, зостались?!
І стояли, як сироти, померзлі аж сині.
Й задумались: «Чи приїде ще маршрутка нині?»
І тепер ми зводим очі до ясного неба
Би Господь нам дав маршрутку таку, як нам треба.
(28.11.2005 р.)
І сміх і гріх! Не раз траплялося отак вистоювати у маршутках. Особливо- дошкульі баби, що поверталися з базару з клунками. Ех-ех-хе - прогрес! Беру в обране!
Бойчук Роман відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
а водій у тій маршрутці-
справжній 'стозадачник':
палить, каву п'є, і в куртці
шукає заначку,
свариться з пенсіонером,
дзеркало ладнає,
і сигналить 'мільйонеру,
що враз підрізає...
Бойчук Роман відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не випендрюйтесь, панове,
по обласних центрах,
Їдьте жити краще, браття,
у глухе село.
Там такого як маршрутка
нема елемента
І усюди ходиш пішки
що б там не було.
Не відірвуть тобі гудзик,
не порвуть туребку,
Не потопчуть вам на ніжках
старі нагнітки
І не будете шукати
по зупинках кепку...
Так що жити їдьте в села,
буде вам з руки.
Бойчук Роман відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
)))) БРАВО! Круто відповіли!!!)))) Ото вже бідні ті будуть села, коли вся міська громада послухає Ваші настанови та й рине!))) Дякую за підтримку!!!
Що за вражений Шумахер містом аж злітає?
То – наповнена маршрутка світло обганяє!
Без сигналів повороту, з першої – на третю,
І пече на газ неначе сателіт на злеті.
Зарядив грачами воза трактористик буса
І... обгонами на п’ятій чеше, мружась, пуза.
Гаманці (то - пасажири) звикли в м’ясорубках -
Й заповіти звично строчать в гальмувальних гуках.
Мов “крізь-все-болотний хамер” топче лоховозик
Тротуари й заборонні лінії..це проза.
Хоч шофер і має право запитать богеми,
Де маршруткам на дорогах полоса окрема?
Вишкіриться, сплюне спуртом й пошуршить газеля...
І летить назустріч МАЗазам людяна гантеля.
P.S.
Як хірург – водій “бляшанок”, транспортного кеба:
В операціях хірургу - квапитися треба?..
6.12.2008
Бойчук Роман відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ромо! Дай Боже сину,тобі здоров*я.Я так давно не сміялася.Діти надійшли і не розуміють,що зі мною сталося.З таким почуття гумору,дійсно, шедевріально виходять вірші на різну тему.Успіхів!
Бойчук Роман відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно чути! Дякую! Ця гумореска перша з моїх двох)) Ще в 2005 році написана. Хто не читає - хвалить. От я і вирішив відкопати її і дати друге життя!
Оце так маршрутка!Справжня рукавичка з казки, яка приймала квартирантів, допоки не тріснула!Дотепно! 
Дякую!!! 
