Якби ви тільки знали,
Як я хочу в Зітуа-та-Міху.
І розумію причину вашого сміху.
А ви ще там не бували?
От і я ще там не був…
І навіть не знаю чи є таке місто,
Де б я про все забув,
Просто б на вареники місив тісто.
Зітуа-та-Міху – місто без спогадів.
Ти там теперішнім живеш
І там немає болючих опадів,
Від яких, в нашому світі, укриття не знайдеш.
Ах, як я хочу в Зітуа-та-Міху,
Щоб йти повільно, без спіху.
Бо ж люблю неквапливо погуляти,
А зараз це для мене – все згадати.
