А днями все буде іти
Навічно розстнуть сніги
Вмить рухнуть униз береги
І зникнуть широкі дороги
Підуть із Землі вороги
Заснуть всі людські тривоги
Минулої весни розливалися ріки
Здавалося повними будуть навіки
А з чистої Землі пробивалися квіти
Не сохли зелені вербові віти
І Сонцю вдавалося їх обігріти
Минулої зими сніг білів у горах
І лід лежав на широких просторах
Мов небо стояло на білих опорах
Володарів світу не було в коридорах
На ядерних кнопках, у переходах
І світ тоді був таким
Прекрасним, зеленим та не моїм
Спекотним, холодним та не твоїм
Далеким і чужим
