Люблю, коли чоло моє цілуєш,
Здається, так лиш мама цілувала.
І серце рветься із грудей, хіба не чуєш?
Й з-під ніг земля кудись давно пропала.
Люблю, коли цілуєш мої плечі.
Гарячий дотик обпікає мою шкіру…
Коли спадають на підлогу наші речі,
Тоді я тільки смирна жертва свого звіра.
Люблю, коли цілуєш моє тіло,
Як пестять ніжно шию твої губи,
Коли так ніжно дотиком й несміло
Мене доводять до знемоги й згуби.
Люблю, коли цілуєш мої руки.
Здається, ладна всю себе віддати в рабство.
Мій особистий афродизіак – це звуки
Голосу твого, захмелені нахабством.
Люблю, коли цілуєш мої очі.
Так щиро вже давно не цілували.
Питаєш,чи я хочу залишитись?Молю: «Хочу!»
Як жаль, що оборона ночі рано впала…
Люблю з тобою поруч просто бути.
Люблю, коли говориш, що найкраща,
Бо лиш з тобою можу все і всіх забути,
А як і згадую, сама себе спиняю: «Нащо?»…
