Ти не вважаєш мене слабаком
І ти не помиляєшся
Для тебе я був чужаком
Та все ж ти мені посміхаєшся
Усюди ходив зі старим рюкзаком
Ловив погляд твій, щораз ти вітаєшся
До слів моїх прислухаєшся
Я Чоловік тепер, до тебе я був простим юнаком
До тебе я був жебраком
Сидів на старому мосту
Вітав перехожих кивком
Мелодію грав на гітарі просту
Обідав на березі річки на пару з вовком
В руках я тримав торбину пусту
Не зраджував свободі, те все ж час відбивав на посту
Як же тоді я міг стати твоїм вожаком?
