Вже відаю, як ворога любити, -
Бо ним я був не раз для себе сам,
І досвід сей нікому не віддам,
Допоки не пірну під чорні плити.
Коли в мені навіженіє гам,
І дух димами шалу оповитий,
Я знаю, що і як мені робити,
Аби любов не спала ні на грам.
З надією дивитись на Христа,
І слухати Його « …прости їм Отче…».
Хоч і просилася правдива мста,
За ворогів молився Він пророче,
Бо бачив, як паде імла густа,
І відкриваються незрячі очі…
16.03.13
Мабуть життя нам дано саме для того, щоб зрозуміти цю істину. Але ще треба переконати в цьому світ. За більш ніж дві тисячі років після проголошення цієї істини так мало змінилось.
Володь, тобі не здається, що ти... мудрий не за роками?.. Гарно.
Рідний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ні, доньцю, адже мені не 27
А мудрість набувається досвідом життєвим. Ось так і підходжу до півстолітнього ювілею.
Щиро дякую за відгук. Не завжди ним потішаєш
Натхнення, Любове!
...якщо згадаю, то потім виставлю...років 20 тому щось подібне писала 
