ЗА МОТИВАМИ ТВОРУ: "Складені в стоси бажання…" АВТОР: Ірина Кохан
*****************************************************************
Засмучено ти дивишся на чай, що заварила ще годину тому,
В очах твоїх пекучий жаль, що серце відчуває знову втому,
Бажання всі у паперових стосах розкидані без всякої потреби,
А думки полинають в вирій знову, не хочуть залишатися на небі.
Так хочеться хвилину помовчати, в безжальній тиші і на самоті,
А інколи захочеться кричати і бити руки свої від туги.
Та ти залиш свої думки пекельні, хоч важко, але треба далі йти,
І тугу свою не тримай у серця, а краще з кимось розділи її.