Намистом зорі в тім краю,
Кохання де торкало плечі,
ЗійдУть, і зім"яту траву
Цілунками підніме вечір.
На тому місці у саду,
Під вишнею розлогою,старою,
А поряд груші,що легку
Печаль ділили між собою.
Там спів вечірній солов"я
На нашій мові,УКРАЇНСЬКІЙ,
Нам зігрівав обом серця
І наливали ми по вінця
Любов"ю рідної землі
Своє кохання легкокриле.
"Гули над вишнею хрущі..."
Згадало серце...як любило..
композиція "ДОРОГІ ДРУЗІ"
автор-С.А.
На тому місці у саду,
(А місце дійсно інтересне),
Печаль й свою я розкладу
Під сяйвом зірочок небесних
І так кортить мені сказати
Про все на світі лиш тобі,
Що починаю вірш писати
І тихо лину у журбі
У ті часи, як вишні білі
Вкривали своїм цвітом нас,
Ми ж цілувалися невміло
Й до ранку гаяли свій час...
У ті часи, як молодими
В коханні квітами цвіли...
Тепер лиш згадуєм... до рими:
Хрущі над вишнями гули!
Емма Листопадна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не треба про печаль,минуло....
Огорну радістю тебе...
Колись була тоді не сміла-
Тому і втратила усе...
За щастя требе воювати,
Коли на серці почуття,
Цвіт черешневий не зім"яти-
Під плином часу і трава
Зцілована вечірнім сяйвом
Обіймами сховає нас.
Ми замилуємося садом-
Неначе в самий перший раз.
Дякую за чудовий діалог,Сергій,дуже приємно.Маю бажання зустрітися на дуелі...
Приємно,давно не бачилися!!! 
