UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: ПРОКРУСТИ - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ GreViZ, 20.04.2013 - 13:48
На мою думку, цій псевдорегулярності є своє визначення - звичайний розбрат і відсутність Любові, зовнішньої єдності не досягнемо без внутрішньої - єдності серця, душі, духа із енергією Божої Любові  
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
саме так, саме так і є - пихатість і гординю за турботу видають... Любов підказує, але не примушує... і чекає - бо знає, що дочекається... вірить - бо знає... будемо ж і на їхнє просвітлення сподіватися... поки що ознак не подають...))) але - все в руках Божих... дякую Вам, пане Вікторе...  
Любов Ігнатова, 19.04.2013 - 21:00
марно повертати течію, все одно задом наперед не потече...А клювати людину, що вона пише так, як їй бачиться і думається- жорстоко... Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
цілком солідарна з Вами, пані Любо... а найбільше дивує те, що ПОЕТИ заїдають часто своїх же собратій... і так наполегливо - відслідковують по всьому інтернет-простору поетичному і "вчать, вчать" - і якби ж то вчили, а то - потоптують... безапеляційно і самовпевнено, навіть не потрудившись "почути", що переслідуваний намагався висловити... а ще й називають такі свої дії "допомогою" (не мене у даній ситуації "вчили", іншу людину...) - у той же час про Свободу ніби-то мріють, народ до революцій кличуть- "хрип рвуть", єднатися від народу вимагають - а самі - як павуки в банці - починати єднатися треба самим, тим, хто до єднання народ зове... бо радити легко, а от приклад щирий подати - то вже потрудитися НАД СОБОЮ треба... але хіба так вони чинять у гордині їхній?.. але ж "навчитися" (чи й не навчитися...)писати людина може тільки - писавши... це процес... як дитина вчиться ходити - скільки падає, затинається - але вчиться ж і, врещті, - йде... "Велика" Свобода - поняття збірне... і складається воно із "маленьких" внутрішніх свобод індивідів групи (чи народу)... чи можлива свобода за умов, коли одне диктує іншому - навіть у такій інтимній сфері, як творчий процес... який сам по собі - радість, а критикани перетворюють його на страх... (я не виключаю товариських "підказок-порад навзаємних, але ж для таких зауважень є приват... врешті, якщо хтось не проти публічниї "критики" - то будь ласка... але коли автор відбивається і втікає, а його переслідують і "вчать-допомагають" - це вже... справді жорстоко... на нашому сайті, слава Богу, ніхто нікого не скубе... і це просто правильно - бо ми ж не критики (а це професія і окремий вид діяльності, це - фах...) - а поети... ну, нехай - автори, якщо "поети" звучатиме для когось занадто "громко"... всі ми вчимося і взаємно радіємо успіхам одне одного.. оце і є "навчання" - і свободи взаємної і творчого росту... дякую Вам, пані Любо, за "резонанс"... Наталя Данилюк, 19.04.2013 - 10:34
Цікаві роздуми, глибокі та актуальні.  Кажуть, скільки людей, стільки й думок, тому переконати інших переглянути свої погляди не просто...В таких випадках авторові краще не зважати на чиїсь прискіпливі зауваження і писати так, як підказує серце. Кожен вірш обов'язково знайде свого читача, як би наполегливо не старалися критики придушити його. Людський осуд завжди був і буде. Не лише в мистецтві, а й у всіх сферах нашого життя. І ми не в змозі якось вплинути на це.  Головне, не зрадити собі і дослухатися до свого внутрішнього голосу. Адже трава, і справді, сама знає, як їй рости.    
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
мудрий висновок, пані Наталю... саме через право трави рости так, як вона знає і вміє - увесь сир-бор... одним до вподоби газони стрижені, а іншим - не кошені луги... кому кого з цих - повчати? і що краще - газони чи луги?... чи можна "випрямити" зігнуту в рості її гілку? а мало які гілки ростуть рівно - усі якось шукають, щоб і собі сонця побачити... з-поміж інших, егоїстично-розпросторених на все небо, гілок... дехто любить надавати "допомоги іншим", які за тією допомогою не зверталися і її не потребують(хай і через власне недомисліє не потребують, але кожен з нас має право і на власне недомисліє...)- то їхня допомога нав"язлива (особливо переслідування по всіх сайтах з "допомогою" публічною їхньою, що мало місце)- це гординя і зазнайсто, бо "допомагаючи" - людина вже почувається "вищою" за ту, якій допомагає... подає ніби... а що подають зазвичай?... от у цьому головне неприйняття "насильної допомоги" жертвами усіх чванливих маститостей... є - кому подобаються чиїсь сторонні втручання і вони мають право на свої насолоди... але вони, прийнявши приниження на свою адресу раніше - тепер намагаються принижувати інших, як раніше то чинили з ними... армія, тюрма, кожна деспотія отак структурована - за принципом курятника: хто вище виліз на вишки - то більшу кількість тих, що внизу сидять, "запачкати" дозволяє собі... насильницька "допомога" (читай диктат) - це так само благородно, як допомагати рибі, щоб "не втопилася" - вийнявши її на берег... переконувати нікому нікого не варто, можна "ділитися поглядами", де сторони процесу однаково зацікавлені у розмові... якщо навіть погляди їхні не збігаються... а для товариських справді поривань - є приват... публічна "казнь" - це ще додаткове покарання, чи не так?... вибачатися мали б усі - хто кого образив... але це також право кожного... чи потрібна нам ця розмова, Наталю?... позиції ж відомі... (маттоїдність - тобто нав"язування себе всім (приблизно) - це вже не психологія, а психіатрія - "друге крило" плагіату...) Олекса Удайко, 19.04.2013 - 08:42
 Не переймайтеся, Валюшо! Я розцінюю тут мої студії російською (та й українською теж)як своєріднну арттерапію, бо маю інше життєве амплуа (як, зрештою, більшість членів нашого клубу), воно приносить мені не менше задоволення, ніж моє хоббі та є моєю costa de vita. Спішу на роботу! А з Вами можна говорити... вічність! Запрошую на вранішню каву
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
..от Ви і висловили САМЕ ГОЛОВНЕ - "як своєріднну арттерапію"... і саме це "право" я і захищала, вступивши у протистояння із нав"язливими критикантшами, які переслідували одного з нас (інтернет-поетів, чи авторів, чи "арттерапевтів") - і надалі будуть переслідувати його по всіх поет-сайтах - повчаючи, як йому слід думати і писати... інтернет-простір, виявляється, затісний... приймаю Ваше симпатичне запрошення покавувати і бажаю Вам приємного робочого дня... і довкола-робочого також...
Олекса Удайко, 18.04.2013 - 22:39
"мудрі і незборимі…" Ваші вірші, Валентино! Одразу й не втнеш! Стереоскопічні якісь 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
о... пане Олексо! невже й справді стільки зусиль доводиться докладати?.. і таких!.. я налякана...так просто, здається мені, тут усе: прискорювати будь-який природний процес(як і творчого зростання кожного з нас) - це гальмування природного того процесу, а то й переривання його... агресивні і нав"язливі вказівки "маститостей" (коли їх не просив ніхто "вчити-допомагати")- відбирають у "учнів" радість процесу творчого і глушать цей рух-розвиток... хіба можна заставити, змусити! траву рости швидше - усівшись на неї і "витягувати" її догори, чіпляючись нігтями-кігтями за тоненькі сходи трави, що тільки-но проткнулися з-під землі... таким чином можна тільки зашкодити траві, пообривавши її першосходи не зміцнілі... отака "картинка"... дякую Вам за "стереоскопічні" - приємне мені означення... "Стереозображення відрізняються від звичайних тим, що створюють ілюзію обсягу..." - це всього лише ілюзія й ніщо інше...  я от вболіваю, що своїми "мудрими" роздумами попередніми призвела до того, що Ви перестали ставити російські Ваші тексти поруч з українськими віршами... почуваюся через те втручання моє - також якоюсь мірою приналежною до цих, які "лізуть, куди їх не прошено"... звичайно, із найкращих "поривань" я усього лише поділилася власним досвідом, але чи цікавив Вас мій "ВЛАСНИЙ ДОСВІД", і чи не нав"язала я Вам його... одне слово - соромлюся за мої втручання у Ваш творчий процес... свого часу я САМА зробила потрібні МЕНІ висновки, а Вам, виходить так, у чомусь завадила... вибачайте великодушно... 
Віталій Назарук, 18.04.2013 - 15:41
Я не звик робити аналізу твору, та скажу свою думку... Читати Ваші вірші одне задоволення!!! 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
пане Віталію - це і є добротний аналіз вірша! доброзичливий...
Innessanew, 18.04.2013 - 13:10
Все, що змінюється - на краще. Життя дає уроки, інколи - болючі. І відповідати інколи доводиться і за минулі покоління... Основне - мати мужність допомогти і мати мудрість не заважати отримати урок ближнім. І не сплутати одне з одним...Об'ємно-образовий твір, дуже багато всього у ньому - сильно!!!! Дякую! Вклоняюся!     
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
МОЖУ СКАЗАТИ ЛИШЕ ОДНЕ - Я ВРАЖЕНА! ВИ, ЛЮБА ПАНІ іНЕССО-new,ПРОЧИТАЛИ НЕ СТІЛЬКИ ВІРША - СКІЛЬКИ МЕНЕ... А ще точніше - нас обох... тільки мене у глибокій і віддаленій (як мені здається...))) перспективі вірша цього... не просто дякую, а ДЯКУЮ ВАМ!!!! ...не сама, не сама у пустелі сій - не сама!!! "Основне - мати мужність допомогти і мати мудрість не заважати отримати урок ближнім. І не сплутати одне з одним..." - САМЕ І САМЕ ТАК... ще раз - просто рада і вдячна Вам... Дощ, 18.04.2013 - 12:24
Атож, безсилі всі наші заклики-заклинання... Тільки Матінка-природа і та Сила, що над нею, узгоджують свої дії... Всьому свій час і місце...Терпіння ! 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
мудре терпіння... і слова Ваші, пане Василю, мудрі...але цей вірш має конкретних адресатів - стався ще один раунд відстоювання права на "свободу творчості" - цього разу "критики-самозванці" клювали іншого автора - і заклювали... назовсім... я там вступилася - далі вже Ви здогадуєтеся, як розвивалися події... як їх багато... точніше - вони ті самі, з одного зараженого гординею "епіцентру", тільки розповзаються і розповзлися вже по всьому інтернет-простору... як ніби віруси які...
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
