Все своє життя, ми живемо не так як маємо жити насправді. Ми весь час прагнемо того, чого прагне наш розум, а не наша душа. І це мабуть найбільша наша помилка. Запитайте себе – «Чи досягли ви в житті того чого хотіли? Чи стали тим, ким хотіли стати ви, а не ваші батьки? Чи жили ви хоч раз так, як хотілося цього вам, а не так як вимагають цього правила?» запитайте себе, так запитайте… Я впевнена що в 80% з вас, відповідь буде ні. Але чому ж так? Чому ви живете за якимись стереотипами? Чому ви постійно підчиняєтесь чужій волі? Чому? Для чого ви перетворюєте своє життя в існування? Адже так не цікаво. Дуже часто доводиться чути фразу - «Ми живемо лише раз», але ж це не так. Можливо тіло наше живе лише раз, але не душа… Наша душа протягом життя, помирає морально, по декілька раз. І коли ми живемо за цими стереотипами, ми відмираємо як особистості, ми перетворюємось на так званих овочів. Ми вже не можемо жити повноцінно, ми можемо лише існувати.
В школі нас вчили якихось безглуздих правил, яких ми всі повинні були дотримуватись. Нас постійно заставляли вчити те, що по суті нам і не потрібно. Нас вчили жити за цитатами відомих поетів і інших відомих людей. Нами намагались маніпулювати, як особистостями. Забороняли висловлювати вільно свою думку і вчили що таке фальшива мораль. Так, саме фальшива мораль. Не та яку потрібно було насправді вчити. Нас заставляли займатись тим, що не було нам цікаво. Але ми знали що ми зобов’язані це вчити і вчили це, витрачаючи дорогоцінні хвилини нашого життя. Нас вчили всьому, але не тому що потрібно знати. Я так і не можу зрозуміти , для чого це?
Після школи, свою майбутню професію, обирали не ми, а наші батьки. Саме вони обирала нам професію, ту яка їм по душі, а не нам.
Ми обираємо коханих не тих, яких кохаємо всім серцем, а тих які більш доступні. Тих які не гідні носити звання «коханої людини».
А потім все життя жаліємося, що все якось іде не так. Що поряд лежить не кохана людина, що працюєш на не улюбленій роботі. Що ти так і не досягнула в житті того, чого так прагнула твоя душа. А все через те, що просто ти прожила своє життя овочем, що просто все життя жила за стереотипами і чужими бажаннями. Все життя прагнула задовільнити когось, а не себе. А час то йде, життя проходить і чим дальше, тим менше шансів щось змінити. Задумайтесь над цим і міняйте своє життя в кращу сторону. Працюйте над собою, вдосконалюйте себе, робіться кращими і головне ламайте стереотипи. Не живіть чужим життям, живіть своїм і робіть виключно те, чого прагне ваша душа…
ID:
422336
Рубрика: Проза
дата надходження: 02.05.2013 14:24:52
© дата внесення змiн: 02.05.2013 14:26:19
автор: Іринка Свердан
Вкажіть причину вашої скарги
|
