Травень так розпалився у цвіті –
Стільки радості, стільки мажору!
Зеленфарбу повсюди розлив він -
Знак надії в прекрасну цю пору.
Травень – гарний господар – зі смаком
Різнобарв’я всіх квітів зіставив.
Мов печаті на радість, удачу,
На кохання,на ніжність, на славу.
Травень всім поклонився доземно,
Щоб забрати тривоги й турботи.
Гладив, пестив когось вітерцем він,
Дав комусь, мов спасіння, роботу.
Комусь серце наповнив піснями
Птахів тих, що приносять лиш щастя.
А когось ще потішив днями:
«Будь покірним: живи і кайся…»
Травень так все робив розкішно,
Так старанно брав пензлем фарби,
Розселяв всіх пташин , щоб їх гімни
Запалили в серцях нові барви.
Слухав травень , що шепчуть трави,
Що щоранку доносять роси.
Мов юнак був веселий і бравий,
І щасливий був, й стоголосий.
О травень-травню, світи усім нам
Тим сяйвом квітів, що чистить душі.
А звуків ніжних твоя платівка
Хай спопеляє неправди сущі…