Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: У ОЗЕРІ… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валентина Курило, 20.06.2013 - 11:34
Як же ж тільки гарно передано нічний чи то сон, чи то медитація, коли "в нічному озері, мов срібні качечки, пірнають і хлюпочуться зірки" gala.vita, 20.06.2013 - 07:53
Валю, всі картинки з інтернету, чиїх авторів вказано тих підписую, чиїє авторство не визначено, неможу з"ясувати ті так і йдуть самі, без автора. то картинка не моя.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
нарешті я Вас дочекалася, Віточко! намагалася навіть переслати Вам ту картинку, що Ви мені надсилали в Гостьову книгу - в смислі "чекаю"... (коли я була зникла надовго), але не вмію я картинки вставляти... треба буде розібратися, врешті, як це робиться, а то всі вміють, а я ні... і до листа також "приліпити" її не вдалося, то я і листа видалила, бо там не текст був, а спроба надіслати Вам ту звіринку...щодо ілюстрації - все одно це картинка Ваша, бо Ви її ВИБРАЛИ в інеті... отже, усе сказане раніше на цю тему - в силі... і я Вам вдячна Віточко, я не часто грішу "пропозиціями", але, якщо є у Вас вільна хвилина - прогляньте "ОСОБИСТЕ" - там - картина цікава - я її бачила і от через 18 років по тому змогла "розказати" - наскільки вистачило хисту, але мені хочеться, щоб Ви її глянули... просто глянули і все..))) морський лев, 18.06.2013 - 21:48
таки, **похоже, сниться…а в тім, яка різниця… Валю! ну як Вам вдається таке писати??????????? рядки з ваших віршів можна ставити в рамку, і любуватись і упиватись...............я....нема слів...!!!))))()() Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ваші слова, любий пане Морський Леве, як листки подорожника до моїх ран сердечних... просто... теж не знаходжу слів......а як вдається таке писати?.. ну, думаю, це відбувається таким чином: бере мій янгол - просвітитель мій мене за руку (чи на руки до себе...) і каже: от подивися, скільки красоти і досконалості, Любові і Мудрості в кожному листочку і в кожній найдрібнішій травинці - це Бог любить тебе... і я дивлюся... і бачу... і відчуваю... і Ви, любий друже мій - БАЧИТЕ... і Вас Він любить... ))) Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, пані @NN@... справді, як ніби ми змовилися, чи ніби в одне озеро "аки духи" занурювалися... отак співпали...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
життя настільки фантастичне, наскільки людина здібна його фантазувати... і вся мораль наразі...
Віталій Назарук, 16.06.2013 - 07:50
Дякую Вам, Валю за Вашу поезію, за Вашу мудрість і вміння вчити!!!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
пане Віталію, навзаєм вдячна Вам за вміння Ваше - чути і бачити... відчувати...
gala.vita, 15.06.2013 - 22:34
а оце,"щоб обтруситися й обсохнути з води - переберуться на моє чоло, умостяться гуртом, як низка діадеми: уже й не силюсь розібрати – де ми?"я вже теж не можу розібратись чи то я там плину і де? заворожує ритм. колишеться на хвилях уяви моє єство Виктория регия – самая большая кувшинка в мире.(картиа художника Hans Zatzka) Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
перше полотно поставила до вірша - це Ваша робота? підпишіть і я додам текст...прекрасно Ви "бачите" і точно... правда, я на воді лежу трохи інакше - просто лежу на спині і все... можу і задрімати... тут в озері у нас вода "твердіша", чим будь-де в ставках чи озерах інших - питома вага в неї вища, виходить, що вода "тримає" на плаву, як морська, а сама - не солона... таке диво тут... то я просто лежу лицем до зірок серед води і сама почуваюся лататтям...))) а картина, звичайно ж, прекрасна... але мені Ваша більше припала...))) gala.vita, 15.06.2013 - 22:31
дві картинки на проивагу одна одній. Така одна важка, як хода тих "здичавілих" людей так, як у Наталки Білоцерківець:«Боюся тих, що вийдуть із печер…».Але інша, просто ніжить мою уяву,так красиво і лагідно, легко стає, мов чари знімають всю ту облуду з очей і я бачу як плюскаються зорі, з якою ж насолодою це читається... Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
да...«Боюся тих, що вийдуть із печер…»... вони вже вийшли...перший штрих - так... заспів... для повноти "картинки з натури"... перепад вражень... отакий "осьовий"))) дякую Вам Віточко, бо я з насолодою читаю Ваші відгуки... @NN@, 15.06.2013 - 18:34
я,теж люблю слова розмовного стилю але мене за них завжди б'ють, кажуть русизми, але ж багато слів у нас грецького походження, та й з інших мов теж і ми їх використовуємо, чому русизми- почитали б церковно-слов'янську а у Ахматової, у Ліни я не рівняюсь, алеж- тепер, коли стоїть ** подовження(предихание) мене більше влаштовує це слово Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
скажу Вам, пані @NN@, загальновідоме - 40 відсотків лексики суч.рос. мови - внесок нашого Гоголя - це ісконно наша лексика, яка верескливо нашими ж "мудрагелями" лінчується, як русизми - допомагають чужій мові привласнити остаточно запозичене у нас... і друге: російський історик Ключевський в очерку про мову сказав про те, що російська мова - це двічі зіпсована українська - один раз у Володимирі (наскільки зараз пригадую), а другий раз - у Москві... і якби не тат--монг. навала (Золота орда, до речі, територвально розміщалася на території так званої Росії (Русь - це ми) - то якби не та навала - не Гоголь писав би російською, а Пушкін українською... тому - прислухайтеся насамперед до себе і до носія і хранителя мови рідної - народу нашого... я саме так і чиню...дякую Вам за цікаву нашу розмову...))) Вразлива, 15.06.2013 - 16:57
Вірш наповнений духовністью людською,душевність босою ступає до води,чи в сні,чи наяву купаються зірки,та глухота і глупота , посіла місце, не тільки на озерах.О, як забруднені всі наші береги!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
за законом відповідності - так само й душі забруднені... тому і сказано було "...одберу у вас радість..." хоча - самі в себе і одібрали... то, либонь, записано не до решти точно, швидше сказано мало б бути : - "відберете у себе радість..."дякую Вам, люба пані ranimaja... не дивімося туди - так і позбудемося ніби... як же іще захищатися?.. хоч би екологію внутрішнього світу таким чином - хай і самонавіюванням - а спробуємо убезпечити... @NN@, 15.06.2013 - 16:39
я все більше і більше закохуюсь в ваші вірші і якщо приймете пораду - стелюсь поверхнею і лащусь, НЕМОВ вербовий пух- так, схоже все це сниться Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, люба пані @NN@... стосовно Ваших пропозицій: "як вербовий" - маєте на увазі (к-в), але ж "немов вербовий" стане (в-в...) крім того, ритм (мій, як я його чую), порушиться - після лащусь ( у Ващому варіанті) - потрібна пауза... можна заради паузи розбити рядочка цього...) а "похоже" зо словником узгодила - використовується паралельно із "схоже"... ПОХОЖИЙ, а, е, розм. Те саме, що схожий *.Похоже на те — цілком імовірно... я дивилася уважно на цей момент, могла б сказати: "...таки, ймовірно, сниться"... або "...так, імовірно, сниться..." але тут канва така - ближча до полотняної простоти у висловлюванні, тому я взяла, врешті, "похоже"... любов до слів розмовного стилю - однесіть це, люба пані Анно, до дивацтв моїх смакових, чи стильових...))) а за щиру спробу ще більше витоньшити - вдячна Вам, бо впевнена, що з найкращими намірами... ...трохи я там дещо поміняла - якщо цікаво - гляньте... дякую Вам... |
|
|