Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентин Бут: Власні ремінісценції, навіяні вранішніми Пошуками Оригіналу Наталки Яреми - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк, 25.12.2013 - 10:17
Мудра відповідь. Цікаві філософські роздуми про одвічні проблеми.
Валентин Бут відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, пані Наталіє! Може й недоладно, але хотів сказати, що життя таке, яке воно є. Справа в тім, як ми його сприймаємо, як сприймаємо себе в ньому.
Валентин Бут відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
По-моєму, Ви не з тих, кого треба втішати.Innessanew, 24.12.2013 - 22:38
Мудро і з Вашим "фірмовим" ггумором) Аби лишень не повз той, хто живе із крилами, Аби лишень злетів, а не котивсь обривами. Хай істину знайдуть всередині - шукаючі, Хай спокій віднайдуть, поділяться - злітаючі. Валентин Бут відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О-о-о!Дякую, люба Інессо! Володимир Шевчук, 24.12.2013 - 21:53
А ж, насправді, лиш одиниці можуть насмілитись залишитись із собою сам-на-сам. Решта й здуріти можуть...
Валентин Бут відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вітаю, Володю! Звісна річ, то непросто. Тібетські монахи цілу науку вибудували, аби лишень підступитися до того. Але, хай і не так глибоко, як вони, але пізнавати себе, хоч би й для того, аби жити в мирі з собою - річ необхідна.
|
|
|