Лети, моє слово, до серця людського,
Торкай щиру душу і плакати змушуй.
Я буду від серця свого говорити,
Щоб слово моє могло ворога вбити.
Лети, моє слово, і змушуй кричати,
Народ український з колін підіймати.
Всиляй, моє слово, любов і надію,
В рашистів ворожих, щоб тіло тремтіло.
Не спалось катам, щоб ні вдень ні вночі.
Лети, моє слово, далеко лети.
Незламні і воля, і дух України,
І ми відбудуєм будинки-руїни.
Лети, моє слово, на крилах лелеки,
Щоб знали про нас за морями далеко.
Хай зрадників слово жене в кайдани,
Щоб більше народ мій гнобить не могли.
Погляньте на нас, в наші очі блакитні,
І жити ми хочем не в рабстві, не в злиднях.
І вірю, що зійде у небі зоря,
І будем щасливі усі - ти і я.
Автор Зоя Журавка
