(Низка неканонічних танка)
* * *
Марно чекати
Справжніх слів
Їх не існує...
Є тільки вітер -
Звуки порожніх знаків...
* * *
Піду
Залишу замість себе
Самотність
Цієї осені
Тихої…
* * *
Чудо кохання
Перемогло б смерть
Якби вона була
Але її немає
Ніде…
* * *
Під квітами сливи
Зажуримось разом
З майстрами віршів
Часів минулих давно...
Знову весна…
* * *
Клен зацвів.
Пахне соком дерев солодким.
Десять тисяч років
Весни одвічної
Побажати хочу комусь…
* * *
Чорний кіт
На білому снігу
Помітили б усі…
Але він на даху -
Побачило тільки небо…
* * *
Літній ліс
Як багато прозорих людей
Блукає навколо!
Поговорити б з ними
Але їм до мене байдуже...
* * *
Сидів і споглядав стіну
Тихо дихав
Був наче відсутній
Шукав просвітлення
Та не знайшов…
* * *
Подарував радість
Сивому дідусю
Перший весняний дощ.
Він подумав
Що знову молодість…
* * *
Пісок часу
Так само текти буде
Між пальців
Якщо не буде нас
Йому байдуже…
2010
(Світлина автора віршів)
З автоматами
зелені чоловічки
ходять по нашій
твоїй і моїй землі.
Краще б писали танка...
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Цей твір написано давно - задовго до цих подій... А як писатипро нинішні жахливі події - мені уявити важко. Занадто багато жахливого відбувається. Для опису цього потрібна інша форма - не хокку і не танка...
Хокку вони такі... Дякую за відгук! 
