Засвітились вогні залізничної колії,
Швидкий поїзд за мить пролетів,
Відірвався від клена листок пожовтілий,
Він пораненим птахом на землю приліг.
У холодні дощі загорнулося небо,
Пожовтіла зелена трава,
Піздня осінь так нагло,так знахабніло,
В косах білих на землю зійшла.
Ліхтарі на-пів темні,невидно нікого,
Ні одної живої душі,
Тільки вітер шугає,мов яструб навколо,
У свавіллі жорстокім своїм.
Залізничне,забуте людьми перехрестя,
В на-пів темному світлі старих ліхтарів,
Прислухаються в звуки,які долинають,
Звуки милії серцю,швидких поїздів.
